Конспекти уроків 7 клас

                               План-конспект уроку з української мови

Тема: Розвиток мовлення. Письмовий твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі

Мета: поглибити уявлення учнів про опис зовнішності людини, з’ясувати, як через портретний опис можна розкрити внутрішній світ людини, висловити своє ставлення до неї, навчити школярів створювати опис зовнішності людини за картиною, удосконалювати вміння семикласників  добирати і систематизувати лексичний матеріал для  власного висловлювання,  формувати інтерес до живопису і до живописної спадщини Тараса Шевченка.

Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення

Обладнання: презентація до уроку, пам’ятка «Як працювати над твором за картиною», орієнтовний план-опис зовнішності людини, автопортрет Т. Г. Шевченка 1840 р.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент (привітання, перевірка готовності учнів до уроку).

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1.        Перевірка д/з

2.   Бесіда:

•  Які є типи мовлення?

•  Що таке опис?

•  Які його види ви вже знаєте?

•  Які основні частини опису?

•  Якими засобами користуються для створення портрета живописець і письменник?

•  Подумайте, яка роль описів зовнішності людини у художніх творах?

•  У якому стилі (крім художнього) можна описати зовнішність людини?

•  Чим вони відрізняються від художніх?

•  Які риси обличчя найчастііше аналізуються в художніх описах?

•  Пригадайте, які мовні засоби використовує письменникдля опису зовнішності своїх героїв.

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності школярів. Оголошення теми і мети уроку

Твори мистецтва є джерелом наших знань про оточуючий світ і людей. Живописні полотна розкривають внутрішній світ художника, його ставлення до того, кого він зобразив. Портретний живопис часто свідчить про інтерес і ставлення художника до людини, яку зображено.

 Твори живопису допомогають нам вчитися у художників спостережливості, помічати у зовнішності людини характерні риси, бачити в портреті відображення внутрішнього світу. Поряд із цим, робота за картиною дає змогу вдосконалювати уміння сприймати твори живопису.

ІV. Сприйняття та засвоєння учнями навчального матеріалу

1.   Слово вчителя

Український портретний живопис бере свій початок у глибині століть.

На уроці літератури ви розглядали портрети Тараса Шевченка, Івана Франка, Лесі Українки, Михайла Коцюбинського, виконані художниками Іваном Трушем, Миколою Жуком, Федором Панком.

Нині увага до портретного живопису особливо велика. Художники вважають своїм першочерговим обов'язком створити образ нової люди­ни -- творця, мислителя, поета.

Портрети бувають різні: індивідуальні, парні, групові; на весь зріст, поясні, погрудні,— залежно від того, скільки осіб і як вони зображені.

Твори художників-портретистів експонуються в музеях, на виставках у всіх країнах світу (Г, Неліна).

►  Дайте відповіді на питання:

•  Яких художників-портретистів ви знаєте?

•  Чиї портрети вони виконували?

• Чим пояснюється велика увагу до портретного живопису?

 • Які є портрети?

2.   Робота з підручником с. 222

3.    Робота з пам’яткою «Як працювати над твором за картиною», планом-описом зовнішності людини
Як працювати над твором за картиною
1.    Поцікавтеся відомостями про художника.
2.    Прочитайте назву картини, що свідчить про задум художника, підкреслює, що він виокремлює в картині як головне.
3.    Уважно розгляньте картину, вдумайтеся в її зміст (що і з якою метою зображено).
4.    Уявіть, що було до зображеного художником моменту і що буде потім.
5.    Подумайте, хто буде адресатом вашого висловлювання, кого, в чому і як ви переконуватимете.
6.    Сформулюйте тему й основну думку твору, доберіть заголовок, який не збігається з назвою картини.
7.    Продумайте, які типи мовлення поєднуватимуться у вашому творі, котрий із них буде основним.
8.    Поміркуйте над композицією твору і складіть план.
9.    Додержуйте співмірності частин твору, зосереджуючи увагу на основному — змісті самої картини, а не на розмовах про неї.
10.    Задля повнішого і глибшого розкриття змісту картини доречно включити у твір елементи роздуму, оцінні судження.
11.    Напишіть чернетку твору; після перевірки і виправлень перепишіть роботу начисто.

ПАМ’ЯТКА
Як складати твір-опис зовнішності людини в художньому стилі
1.Розгляньте уважно картину, одумайте, чи її назва розкриває тему.
2.Доберіть художні засоби, що допоможуть описати зовнішність зображеної людини.
3.Розкажіть про передній план картини.
4.Опишіть головного героя картини: його портретні риси, одяг, взуття, позу, в якій його зображено.
5.Назвіть особливі деталі, використані художником для розкриття образу героя.
6.Відтворити опис спочатку подумки, а потім — в усній або писемній формі.

Орієнтовний план твору-опису зовнішності людини:
I. Хто ця людина.
II. Її зовнішність.
    1. Що найперше впадає у вічі.
    2. Зріст, постава людини.
    3. Волосся, зачіска.
    4. Риси та вираз обличчя. Міміка, жести.
    5. Одяг.
III. Що подобається (запам'ятовується) в зовнішності людини.

4.   Вправа 600 (текст-зразок на флешці)

V. Робота над твором-описом

1.  Розгляньте портрети, на яких зображений Т Г. Шевченко, дайте відповіді на запитання (презентація

1. Що вам відомо про Великого Кобзаря?

2.Що ви знаєте про Шевченка-художника?

Хист до малювання у Тараса Григоровича Шевченка прокинувся ще в дитинстві. Побачивши одного разу, як з-під пензля сільського дяка-маляра з'являються очі святого, малий Тарас загорівся бажанням навчитися малювати. Завдяки сумлінному навчанню і наполегливості Шевченко закінчив Академію художеств у Петербурзі, де був улюбленим учнем великого Карла Брюллова. За час навчання був тричі нагороджений срібною медаллю за успіхи з рисунка. Його картини «Циганка-ворожка»,. «Катерина», «Селянська родина» є чудовими зразками портретного живо­пису. Спадщина Шевченка — художника, гравера становить близько І200 робіт. Це олійні картини, акварелі, сепії, офорти, малюнки олівцем. 2 вересня 1860 року Рада Академії художеств присвоїла йому звання академіка гравюри (/. Крип'якевич).

3.Які назви його картин ви запам'ятали?

4. Слово вчителя

Геніальний син українського народу Тарас Шевченко за життя зазнав не лише наруги й жорстоких випробувань, а й великої слави та шани. Природно, що він, як і кожна непересічна особистість, постійно привертав до себе увагу сучасників. Чимало з них залишило спогади, де йдеться не лише про творчість, характер і уподобання Великого Кобзаря, а й його зовнішній вигляд. Цю інформацію доповнюють автопортрети, написані в різні періоди життя славетного поета і художника.  Портрети письменника допомагає краще розуміти його творчість, усвідомити пережите, передумане, вистраждане й виболене ним.

5. Учнівське повідомлення про автопортрети Шевченка "Таким він був, таким він бачив сам себе", з використанням слайдового показу репродукцій портретів автора. ( Презентація, слайди ).

6. Словникова робота: З’ясувати значення слова автопортрет (портрет художника, скульптора, виконаний ним сами).

Автопортрет — портрет художника, виконаний ним самим.

Гравюра — вид графіки, в якому зображення є друкованим відбитком малюнка, витравленого на спеціально виготовленій друкарській формі з дерева, металу тощо.

Графіка — вид образотворчого мистецтва, основним зображувальним засобом якого є однотонний малюнок, виконаний на папері олівцем, пером, вуглем.

Живопис — вид образотворчого мистецтва, що зображує фарбами предмети та явища реальної дійсності.

Офорт — гравюра на міді або цинку з малюнком, витравленим кис­лотами, а також друкарський відбиток з такої гравюри.

Сепія — малюнок, виконаний натуральною або синтетичною корич­невою фарбою, стійкою до світла.

7. Робота з картиною ( на екрані - репродукція «Автопортрета» 1840р.)

На «Автопортреті» Шевченко у розквіті творчих сил, сповнений високого натхнення. Створений портрет в академічній майстерні художника Пономарьова, де поет перебував під час хвороби наприкінці 1838 – початку 1840рр. Працював Тарас на «Автопортретом» у січні-лютому, коли почав видужувати. Про це розповів Пономарьов у спогадах, надрукованих у журналі «Русская старина». «Автопортрет» був власністю журналу. З 1905 року він знаходився в Московському історичному музеї, звідки в 1930р. переданий в Харківський інститут Тараса Шевченка. Нині зберігається в Державному музеї Шевченка.

 8.Осмислення картини за питаннями.

  - Яке враження на вас справляє «Автопортрет»?

  - Яким настроєм, на ваш погляд, перейнята картина? Як передав його художник засобами живопису?

  - Яким ви бачите Шевченка на портреті?

  - Як ви вважаєте, який емоційний стан виразив автор у своїй роботі?

  - На вашу думку, які риси характеру митця відображені в автопортреті?

  - У якому ракурсі знаходиться голова зображеного?

  - Які художні деталі передають внутрішній стан героя картини?

  - Які кольори переважають на картині?

1.У якому віці Шевченко зображує себе?

2.Чи можна з портрета дізнатися про минуле поета?

3.Який вираз обличчя, очей у Тараса?

4.Як зображено елементи одягу?

5.Які фарби використав художник, малюючи портрет?

6.Які, на вашу думку, риси характеру молодого Т. Шевченка відтворені в автопортреті?

10. Яка портретна деталь підкреслює високий інтелект, геніальність майбутнього поета

9.Прочитайте текст

Автопортрет Тараса Шевченка

Ніколи раніше не малював Тарас олією. Звик до акварелі,виходило непогано. А що як спробувати написати олією автопортрет? Кажуть самого себе малювати важко. Ніби й знаєш себе добре, а спробуй передати на полотні свій характер, настрій, показати усе, що в тебе на душі…

Тарас відчинив навстіж вікно, поставив біля себе велике дзеркало. Пильно і прискіпливо почав роздивлятися кожну рисочку свого обличчя, ніби бачив себе вперше.

Зробив підмальовок, тоді узявся за пензлі. Невдовзі з темного овалу полотна виступило бліде і змарніле юнацьке обличчя. Тарас нещодавно перехворів, тому осі глибоко позападали, вилиці виступали чіткіше.

   Глибока втома зачаєна у невеликих темних очах юнака. Різкою зморшкою перерізане високе світле чоло. Гірко переломлені вуста. Безрадісний вираз застиг на блідому обличчі.

   Тарасові – двадцять шість. Лише два роки минуло, як він викуплений з кріпацтва. Та мучать у рабстві сестри й брати. Стільки кривди й горя навкруги!

   Стрімкий поворот голови, енергійний рух портретованого назустріч глядачеві засвідчує силу духу і незламність. Адже вийшов уже перший Тарасів «Кобзар». Уже відчув юнак у собі силу таланту поета, а тепер ось перед мольбертом і художника!

  Робота посувалася швидко. Тарас малював натхненно й упевнено. Тоді поклав пензля, відступив від портрета й почав пильно роздивлятися самого себе.

Словникова робота. Вилиці – опуклі кістки черепа між оком  і верхньою щелепою.  Мольберт - підставка, на якій художник установлює підрамник із полотном, картон і т. ін. для малювання. Олія - олійна фарба.

-         Які риси зовнішності поета описує автор?

-         На які подробиці з життя Шевченка звертає увагу письменник?

 - Як ви думаєте, чому Красицький, описуючи  зовнішність поета, згадує біографічні відомості про нього?

Робота над словничком «портретної» лексики,  який дасть змогу повніше розкрити тему і основну думку твору.

 Головне в портреті – це обличчя, саме в ньому проявляється внутрішнє життя людини. Тому  звернемо увагу на обличчя портретованого.

 - Підберіть слова, якими ви можете описати обличчя Шевченка. Запишіть їх у зошити.

(Обличчя – молоде, юне, продовгувате, округлене, худорляве, ніжне, бліде,  привабливе, зосереджене, розумне, життєрадісне, сумне ,без жодної зморшки).

  Особливе значення мають очі й губи. У їх виразі ключ до розгадки внутрішнього світу художника.

        - Якими словами ви опишете очі автора?

(Очі: карі, темні, добрі, сумні, розумні, спокійні, лагідні, привітні, виразні, втомлені, задумані, запалі).

  - На вашу думку, що відбилося в погляді юнака?

 - Підберіть відповідні слова для опису погляду портретованого.

(Погляд: уважний, зосереджений, проникливий, спокійний,

зацікавлений, сумний, безрадісний, привітний, замріяний, замислений, спрямований у майбутнє).

У не по літах серйозному погляді відбилося нелегке його життя: сирітство, поневіряння, приниження.

Описуючи очі і погляд людини,  звертаємо увагу на брови, вії.

( Брови: чорні, темні, густі, широкі, приламані, високі)

( Вії: довгі, чорні, темні , густі).

 Кожен компонент зовнішності людини може доповнити нам уявлення про неї. Так, вважається, що високе чоло людини свідчить про її глибокий розум, розвинений інтелект.

 - Що ви можете сказати про чоло зображуваного?

( Чоло (лоб): високе,світле, широке, відкрите, чисте).

   - Які слова ми можемо використати, описуючи ніс поета?

( Ніс: прямий, видовжений, гострий).

- Підберіть епітети, якими можна описати рот і губи Шевченка.

( Рот: маленький, красивий, чітко окреслений;  губи:  тонкі, вузькі, яскраві, рожеві, вигнуті, чітко вималювані).

Індивідуальність кожної людини, звичайно, доповнює її волосся.

- Якими словами ви опишете волосся молодого автора?

( Волосся: темне, пишне, блискуче,  хвилясте,  вільно спадає назад).

 Доповніть словничок:

Вік — молодий, юний, ...

Вираз обличчя — зосереджений, серйозний, одухотворений, ...

Очі — великі, глибокі, карі, проникливі, ...

Волосся — темне, чорне, темно-русе, ...

Риси вдачі — вольовий, мрійливий, ...

Вуста — міцно стиснуті, припухлі, ...

Чоло — високе, розумне, ...

Загальне враження — таємничість, романтична піднесеність, ...

10.   Складіть речення з поданими висловами

Високохудожній твір мистецтва. Вартий пензля художника. Вінець творчості. Збуджує уяву. Гідний подиву. Творіння його розуму і серця. Вкарбувалися в пам'ять. Почуття прекрасного.

11.   Уявіть ситуацію: Ви в музеї Т. Г. Шевченка в Каневі. Ви стоїте перед
портретом Шевченка і розповідаєте йому про сучасну Україну.

За складеним вами планом і словничком зробіть спочатку усний опис картини Т. Г. Шевченка «Т. Г. Шевченко. Автопортрет. 1840р.», а потім напишіть твір-опис картини у художньому стилі.

V. Підсумки уроку. Рефлексія

Слово вчителя

Створюючи твір-опис людини за картиною, ви повинні не забувати, що кожен художник намагається відобразити внутрішній світ портретованого, його характер, переживання. Описуючи словесно зовнішність людини, ми повинні звертати увагу на неповторне, індивідуальне в образі конкретної особистості. Я сподіваюсь, що сьогоднішній урок допоміг вам у підготовці до написання твору-опису зовнішності людини за картиною. А ще, я вірю, що ви зацікавитесь не тільки поетичною, а й живописною спадщиною великого Шевченка, зокрема його автопортретами, бо їх можна вважати справжнім багатством, своєрідним психологічним самоаналізом, в якому поет-художник передавав свій настрій, думки, переживання.

•  Над чим сьогодні працювали?

•  Що вдалося, а що не вийшло?

•  Яка допомога потрібна?

-  Які враження від уроку?

 -  Завдяки чому вдалося виконати всі завдання?

  -  Що, на вашу думку, вдалося виконати найкраще?

 -  Чи потрібні вам знання, які ви сьогодні одержали на уроці?

-  Чи виправдались ваші очікування?

 «Мікрофон»

        -  Що  нового  ви  дізналися  на  сьогоднішньому  уроці ?

        -  Чим  він  запам’ятається  вам?

        -  Що  сподобалося  вам  на  уроці?

VI. Домашнє завдання

Переписати твір з чернетки в зошит для творчих робіт

Твір-опис зовнішності людини за картиною в художньому стилі

Молодий Шевченко

(за картиною Т. Шевченка «Автопортрет»)

Тарас Григорович Шевченко — не лише відомий поет, але й відомий художник України. З-під його пензля з'явилося чимало талановитих і неперевершених картин. Свій перший автопортрет він намалював у 1840 році, коли стараннями друзів був уже викуплений із кріпацтва і почав навчання в Академії мистецтв у Петербурзі. Його мрія здійснилася — він вільний і буде навчатися живопису!

Перед нами молодий Шевченко, йому лише 26 років. Темне волосся відтінює світлий відкритий лоб, легка привітна усмішка сховалася в куточках губ. Погляд очей глибокий і проникливий, у ньому і смуток за пережитим, і сподівання на кращу долю, але водночас трохи підняте підборіддя підкреслює наполегливий і впертий характер. Пізніше він напише: «Караюсь, мучусь, але не каюсь!»

Овал обличчя юного Тараса ніби освітлений дивним промінням на темному тлі. Юнак, який зображений на картині, ще не знає, яка доля його очікує, тому погляд чистий, привітний. Він ще не знає про допити, каземати, в'язниці, солдатську муштру, про заборону писати й малювати. Йому зараз віриться, що він врешті вирвався на волю і тепер матиме змогу творити: малярський хист дасть можливість розкритися йому вповні.

Це був період, коли майбутній великий поет навіть не здогадувався про своє призначення. Та це буде потім, а зараз він радий бачити всіх і вітати на своєму порозі.

Твір-опис за картиною Т. Шевченка «Автопортрет» (1840 р.)

За своє життя Шевченко створив понад тридцять малярських та графічних автопортретів, в яких передав свої думки, почуття, переживання. Одним із них є автопортрет 1840 року.

На картині бачимо зосереджене обличчя молодої людини. Гарної, сповненої гідності, з граціозним поворотом голови. Світло вихоплює з півтемряви лише обличчя, все інше ховається у напівпрозорих тінях. Яскраво осяяне чоло і затінені очі. І хоча Шевченко затінює їх, все ж помічаємо, що це всепроникний погляд очей, сповнений невисловленого запитання. Різкий злам брів і цей не по літах серйозний погляд здаються дивними на округлому юнацькому обличчі. Це образ юнака, якого суворі обставини рано зробили дорослим. Портретне зображення свідчить про високу гідність молодої людини, незламну волю, високий дух творчої особистості. 

   

Тема уроку. Дієвідмінювання дієслів теперішнього і майбутнього часу

Мета: закріпити знання учнів про дієвідміни, удосконалювати навички правильного написання особових закінчень дієслів; розвивати логічне та образне мислення; виховувати мовні смаки, любов до рідного краю.

Обладнання: підручник, дидактичний матеріал, кодоскоп.

ХІД УРОКУ

1. АКТУАЛІЗАЦІЯ ОПОРНИХ ЗНАНЬ УЧНІВ

Практична робота.

— Запишіть дієслова у два стовпчики за дієвідмінами. Особові закінчення виділіть.

Дзвеніти, згадувати, іскрити, різати, обирати, любити, обпалити, в'язати.

— Якщо ви правильно розподілили слова, то з перших літер цих слів та з третьої літери виділеного слова вийде перша частина прислів'я «...— гуляй сміло!»

2.Перевірка дом роботи.

II. ПОВІДОМЛЕННЯ ТЕМИ ТА МЕТИ УРОКУ

III. МОТИВАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ШКОЛЯРІВ

IV. ЗАКРІПЛЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ

1. Робота з підручником. Виконання вправ 114,115,117.

2. Тренувальні вправи.

Завдання І: поставити дієслова у форму 3-ї особи множини теперішнього чи майбутнього часу і записати їх за дієвідмінами у два стовпчики.

Блищати, жовтіти, навчити, сидіти, нищити, боротися, плести, плисти, робити, лічити, лікувати, цінити.

Завдання II: пояснити лексичне значення слів лічити і лікувати, скласти з ними речення.

Завдання III: поставити дієслова в потрібній особі й числі теперішнього чи майбутнього часу залежно від їх змісту і записати речення. Визначити дієвідміну, пояснити орфограми в особових закінченнях дієслів.

1) Мама (плести) мені нову кофтинку. 2) Ми (плисти) вже четверту годину поспіль. 3) Ми (вирости) розумними, красивими і щасливими. 4) Діти (виростити) великий урожай помідорів. 5) Ти щоранку (будити) брата. 6) Ви (бути) завтра на концерті? 7) Ми (бути) виходити з дому одночасно.

Завдання IV: прочитати спроектований на дошку текст. Орієнтуючись на тему і зміст уривка, вставити потрібні дієслова. При потребі відшукати їх у довідці.

Широка дорога... від Києва до Богуслава і далі в шевченківський край. Вересень уже... осінні вогнища у лісах і дібровах. Обабіч широкого кам'янистого шляху жовтогарячими свічками... молоді тополі й багрянцем... клени...

Рання осінь... полями. ... пожовкла кукурудза у передчутті холодів, і... під вересневим сонцем врунистими сходами озимина.

Дорога... через степи, ... в долини, сірою стрічкою... на пагорби. Часом... у села. І тоді із-за тинів і парканів... на нас осіннім квітом жоржини, стиглими яблуками і сивим терном, що... терпким соком осені.

(За І. Цюпою)

Довідка: запалити, стелити, наливатися, палахкотіти, пролягти, заходити, війнути, здійматися, наливатися, збігати, бродити, шелестіти, ніжитися.

V. ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ УРОКУ

Лінгвістична вікторина

1) Пригадайте два дієслова, які у 2-й особі однини вимовляються однаково, але належать до різних часів і дієвідмін. (Будеш — будиш.)

2) Доберіть кілька дієслів, які за своїми значеннями вживаються тільки у 3-й особі однини або множини теперішнього чи майбутнього часу. (Достигати, маяти, мигтіти, міліти, тривати...)

3) Пригадайте кілька пар однакових за значенням спільноко-реневих дієслів, одне з яких належить до 1-ї, а друге до 2-ї дієвідміни. (Женуть — гонять, прохають — просять, мажуть — мастять, тупочуть — тупотять, пророкують — пророчать, ґелґочуть — ґелґотять...)

VI. ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ

Скласти картку (1—2 завдання) для перевірки знань з теми «Дієслова І та II дієвідмін. Дієвідмінювання» або виконати вправу 119.