Пробне ЗНО - 2017

Пробне ЗНО – 2017

З метою ознайомлення всіх бажаючих із процедурою проведення зовнішнього незалежного оцінювання, структурою та змістом тестового зошита, порядком доступу до пункту тестування та робочого місця щороку Український та регіональні центри оцінювання якості освіти організовують пробне зовнішнє незалежне оцінювання. Пробне зовнішнє незалежне оцінювання є важливою складовою підготовки до ЗНО – 2017.

Завдання для пробного ЗНО, що створюються у формі предметних тестів, відповідають програмам зовнішнього незалежного оцінювання, характеристикам та структурі сертифікаційних робіт зовнішнього незалежного оцінювання.
2017 року пробне ЗНО відбудеться 1 та 8 квітня.
Участь у пробному зовнішньому незалежному оцінюванні є платною.
Вартість одного пробного тесту – 120 гривень.
Зареєструватися для участі в пробному зовнішньому незалежному оцінюванні можна на сайті Івано-Франківського РЦОЯО http://www.test.if.ua/. Реєстрація триватиме з 10 до 31 січня 2017 року.
Пробне ЗНО з української мови і літератури проводитиметься 1 квітня, з решти предметів, а саме: історії України, математики, фізики, хімії, російської мови, англійської, іспанської, німецької, французької мов – 8 квітня 2017 року.
Звертаємо увагу, що реєстрація для проходження пробного тестування не передбачає автоматичної реєстрації для участі в основній сесії зовнішнього незалежного оцінювання.
Результати пробного зовнішнього незалежного оцінювання не використовуються для оцінювання рівня навчальних досягнень учнів навчальних закладів системи загальної середньої освіти та для конкурсного відбору на навчання до вищих навчальних закладів.

Читати далі...

Про останнє завдання у тестуванні з мови та літератури

Про останнє завдання у тестуванні з мови та літератури

Останнім завданням у тестуванні з мови та літератури є написанням міні-твору. На жаль, значна частина тестованих або відмовляється від виконання такого завдання, або, написавши таки текст, не отримує бали високого чи достатнього рівнів за зміст твору. У чому справа? А справа ця не нова та методично вже досліджена.

Під час перевірки контрольних учнівських творів на літературну тему виникають дотичні проблеми.

Як оцінити зміст учнівського твіру на літературну тему, коли обсяг достатній, учень демонструє обізнаність у сюжеті літературного тексту, характеризує дієвих осіб і таке інше, але вчительська інтуїція протестує проти високого балу за учнівську роботу? Як інтуїтивні сумніви зробити ясними для розуму, щоб учитель міг довести власну оцінку на уроці з аналізу написаних учнівських творів?

Судити про це дозволяє огляд типових помилок у змісті учнівських творів. 

Перша група помилок пояснюється поганим знанням навчального матеріалу. Це не тільки досконале знання змісту літературного твору шкільної програми, але й змісту самостійно прочитаних творів, статей газет та журналів, пізнавальних телепередач тощо (такий запас знань важливий під час аргументації у творах дискусійного характеру).

Погане знання матеріалу - це той випадок, коли сума інформації, зазначена темою твору, зовсім не відповідає сумі інформації, викладеної учнем. Часто можна спостерігати випадки, коли учень ігнорує запропоновану тему, замінює її зовсім іншою, з його точки зору, тотожною.

Поширеною є ситуація, коли учні намагається приховати слабке знання матеріалу "незалежністю висловлювань".

Незалежність (та оригінальність) висловлювань - ознака якісної відповіді учня. Але вона може або спиратися на висновки літературознавчої науки, або ігнорувати такі висновки. Може бути об’єктивною або суб’єктивною.

Часто "незалежністю думок" учні приховують нерозуміння того чи іншого літературного факту, явища. І проблема тут не стільки у тому, що школярі не вміють доводити власну думку, скільки у тому, що вони мають малий запас знань і у них не виховано поважного ставлення до художнього тексту, до постаті автора, до авторської позиції, до величезного досвіду, накопиченого наукою.

Практика доводить, що саме із шкільного курсу літератури учні знають погано:

по-перше, фактичний зміст художнього тексту (ситуації, в яких діють літературні герої; ієрархія героїв та стосунки між ними; поведінка того чи іншого героя) і дуже погано - авторське ставлення до зображеного у творі;

по-друге, певне коло знань з теорії літератури, звідки випливає безпорадність у визначенні  головної думки (сенсу) художнього твору та його художніх особливостей.

Наступна група помилок обумовлена недостатнім рівнем інтелектуального розвитку учня. Учень не може написати гарного твору тому, що не вміє здійснювати інтелектуальні дії із власними знаннями: дії з аналізу та синтезу, абстрагування та узагальнення, порівняння, класифікації, твердження та заперечення, спростування, доведення тощо.

Наприклад, якщо треба писати про якогось літературного героя, в подібних письмових роботах учнів йде мова або тільки про його риси, або тільки про його вчинки, або тільки про його стосунки з іншими героями. І в жодному випадку герой в цілому чи окремий його вчинок в будь-якій життєвій ситуації не зіставляється з художнім твором як поетичною цілісністю, коли учень не аналізує і не синтезує, тобто не розглядає окремий компонент твору як частину цілого.

Якщо предметом обговорення є двоє головних героїв, то учень спочатку розповідає про одного, потім про іншого (учень не досліджує їх спільні та відмінні риси), тобто не відбувається операція порівняння.

Третя група помилок обумовлена рівнем естетичного розвитку учнів. Естетичним є таке сприйняття, коли художній текст сприймається та оцінюється як факт мистецтва, тобто в єдності його форми та змісту. І учнівський твір має бути визнаний поганим, якщо він свідчить про неестетичний рівень сприйняття художнього тексту, а саме:

• оцінювання літературного тексту залежить від асоціації з фактами навколишнього життя (як результат, в свідомості учня виникають позаконтекстні образи: читацький образ не співпадає з письменницьким);
• літературний текст сприймається та оцінюється в залежності від особистих чи громадських заслуг письменника;
• персонажі сприймаються як історично достовірні, а події, що складають сюжет літературного тексту, - як факти самого життя і т.п. (що свідчить про нерозуміння учнем умовності мистецтва)

У дитячих творах часто зустрічаються мовленнєві помилки, які свідчать про відсутність естетичних смаків, відчуття мови, примітивність мислення та мовлення.

Читати далі...

Методичні рекомендації щодо організації та змісту вивчення української мови в основній і старшій школі

 Методичні рекомендації щодо організації та змісту вивчення
української мови в основній і старшій школі
Організація навчально-виховного процесу в ЗНЗ ІІ-ІІІ ступенів у 201 6/2017 навчальному році
здійснюється відповідно до:
наказів МОН України:
1. від 14.07.2016 № 826 “Про затвердження навчальних програм для 10-11 класів
загальноосвітніх навчальних закладів”
2. від 03.06.2016 № 617 “Про організацію доопрацювання навчальних програм для учнів
9 класів загальноосвітніх навчальних закладів”
3. Наказ МОН України № 491 від 10.05.2016 “Про надання підручникам грифа
“Рекомендовано Міністерством освіти і науки України”
листів МОН України:
1. від 09.06.2016 № 1/9-296 «Про структуру 2016/2017 навчального року та навчальні
плани загальноосвітніх навчальних закладів».
2. від 12.07.2016 № 1/9-364 «Про організаційно-методичні засади забезпечення
навчально-виховного процесу для учнів з особливими освітніми потребами загальноосвітніх
навчальних закладів у 2016/2017 навчальному році».
3. від __.08.2016 № 1/9-___ «Про вивчення базових дисциплін у загальноосвітніх
навчальних закладах у 201 6/2017 навчальному році».
У 2016/2017 навчальному році вивчення української мови здійснюватиметься за такими
програмами:
у 5-8 класах за навчальною програмою для 5-9 класів загальноосвітніх навчальних закладів:
Українська мова. 5-9 класи. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів з українською мовою
навчання. − К.: Видавничий дім «Освіта», 2013 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від
29.05.2015 № 585);
у 9 класах загальноосвітніх навчальних закладів − за програмою: Українська мова. 5-12 класи. − К. :
Ірпінь: Перун, 2005 (зі змінами, затвердженими наказом Міністерства від 29.05.2015 № 585);
у 10-11 класах - за програмами, затвердженими наказом Міністерства від 28.10.2010 № 1021,
крім рівня стандарту; рівень стандарту за змінами, затвердженими наказом Міністерства від
14.07.2016 № 826.
Програми розміщені на офіційному сайті МОН за посиланням:
http://mon.gov.ua/activity/education/zagalna-serednya/navchalni-programy.html
Зміст програм з української мови для 5-9 класів та 5-12 класів, зокрема для 8 та 9 класів, у
2015 році зазнав удосконалення, а саме: як у мовленнєвій, так і мовній змістових лініях спрощено й
вилучено теми, що не є важливими у формуванні в учнів комунікативної компетентності, передбачає
готовність учня застосовувати здобуті знання й набуті вміння й навички для розв’язання проблем, що
виникають у реальному житті. Тож зазначені зміни для 8 класів стосуються програми для 5-9 класів,
зміни для 9 класів – програми для 5-12 класів.
8 клас (за програмою 2013)
Спрощено тему:
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» спрощено шляхом заміни виду
роботи:
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в
науковому стилі» (усно) замінено на «в художньому»;
«Вибірковий переказ розповідного тексту з елементами опису пам'яток історії й культури в
публіцистичному стилі» (письмово) замінено на «докладний переказ».
Вилучено тему:
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Відтворення тексту» вилучено:
«Стислий переказ розповідного тексту з елементами опису місцевості в художньому стилі»
(усно); 2
«Докладний переказ тексту художнього стилю із творчим завданням» (письмово).
У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Створення власних висловлень» вилучено:
«Твір-оповідання на основі почутого (з обрамленням)».
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» вилучено матеріал на повторення про
словосполучення й речення; члени речення (також однорідні); звертання; вставні слова,
просте й складне речення;
пряма мова й діалог.
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення»,
вилучено «Види речень за метою висловлювання й емоційним забарвленням (повторення)»,
«Речення поширені й непоширені».
У всіх розділах програми для 8 класу в рубриці «Внутрішньо-предметні зв’язки» вилучено
підпункти: «Лексикологія. Фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
Додано тему:
У розділі «Повторення та узагальнення вивченого» додано на повторення теми:
«Лексикологія. Фразеологія. Морфологія.
Основні правила правопису (за вибором учителя)»; внесено відповідні зміни в державні вимоги
до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.
Перенесено тему:
З розділу «Синтаксис. Пунктуація», зокрема з підрозділу «Словосполучення. Речення»
перенесено теми «Порядок слів у реченні. Логічний наголос», «Речення двоскладні й односкладні» до
підрозділу «Просте речення».
Змінено формулювання тексту програми:
Здійснено перерозподіл годин: знято 2 год. із теми «Речення із звертаннями, вставними
словами (словосполученнями, реченнями)» і додано до теми «Речення з відокремленими членами».
9 клас (за програмою 2005)
Спрощено тему:
У розділі «Повторення вивченого у 8 класі.
Просте неускладнене й ускладнене речення» у рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки»
спрощено представлення пунктів «Лексикологія і фразеологія», «Культура мовлення й стилістика»,
«Текст (риторичний аспект)».
У розділах «Синтаксис. Пунктуація» Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)»,
«Складне речення і його ознаки», «Безсполучникове складне речення», «Складне речення з різними
видами сполучникового й безсполучникового зв'язку».
У рубриці «Внутрішньопредметні зв’язки» спрощено представлення пунктів
«Лексикологія і фразеологія», «Текст (риторичний аспект)».
Вилучено тему:
У розділі «Відомості про мовлення» вилучено матеріал про текст, основні ознаки його, види
міжфразних зв’язків.
У підрозділі «Монологічне мовлення» вилучено:
«Твір-роздум у публіцистичному стилі мовлення на морально-етичну тему» (усно);
«Твір у публіцистичному стилі мовлення на суспільну тему» письмово).
Додано тему:
У розділі «Складнопідрядне речення» додано тему «Підрядні сполучники й сполучні слова в
складнопідрядних реченнях».
Змінено формулювання тексту програми:
Здійснено перерозподіл годин (1 год. знято з підрозділу «Текст як одиниця мовлення й продукт
мовленнєвої діяльності»), додано до «Повторення й систематизація вивченого» в кінці року.У розділі «Пряма й непряма мова як засоби передачі чужої мови» внесено уточнювальніправки:«Пряма й непряма мова (повторення й поглиблення)». 3У розділі «Текст як одиниця мовлення й продукт мовленнєвої діяльності» внесеноуточнювальні правки: «Будова тексту», «Повторення вивчених розділових знаків у простому йскладному реченнях».Звертаємо увагу на зміни, внесені внаслідок удосконалення програми для 10-11 класів (рівеньстандарту).Зокрема, здійснено перерозподіл годин на вивчення мовленнєвої й мовної змістових ліній. Умовленнєвій змістовій лінії програми зменшено кількість годин на її вивчення (у 10 кл. з 19 год. до14 год., у 11 кл. – з 20 год. до 18 год.); уточнено й спрощено види творчих робіт щодо поділу їх наусні й письмові форми виконання учнями; спрощено види робіт, наприклад, реферат, дорученнятощо, які учні навчилися виконувати в попередніх класах; спрощено види робіт і висвітленнямовленнєвознавчих понять відповідно до вікових особливостей учнів; вилучено види роботи,наприклад, переклад, відповідь на екзамені як види роботи, що не є актуальними; спрощено видипереказів, творів і зменшено кількість їх із метою розвантаження й вивільнення часу для роботи надудосконаленням власних письмових висловлень; внесено відповідні зміни до державних вимог дорівня мовленнєвої компетентності учнів старшої школи.У мовній змістовій лінії збільшено кількість годин на її вивчення (у 10 кл. з 16 год. до 21год., у 11 кл. – з 15 год до 17 год.); ущільнено, а також вилучено теми, які, по-перше, не є істотними взабезпеченні належного рівня комунікативної компетентності, по-друге, не мають практичногозастосування у власному усному й писемному мовленні школярів або вже вивчені й удосконаленіучнями в 5-8 класах. Відповідно узгоджено зміст державних вимог до рівня загальноосвітньоїпідготовки учнів із розвантаженим змістом навчального матеріалу.У діяльнісній змістовій лінії уточнено державні вимоги до рівня загальноосвітньоїпідготовки учнів, удосконалено загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісніорієнтації, що забезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів.Спрощено і внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурноїзмістової лінії.10 класМовленнєва змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 19 год. до 14 год.Спрощено тему:У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо»спрощено шляхом заміни видів роботи.«Переказ із творчим завданням» змінено на «Докладний переказ тексту з творчимзавданням».Вилучено тему:У розділі «Культура мовлення і спілкування» вилучено: «Спілкування як обмінінформацією», «Особливості усного і писемного спілкування», «Вербальні й невербальні засобиспілкування», «Мовленнєва діяльність. Рецептивні і продуктивні види мовленнєвої діяльності.Сприйняття, розуміння, відтворення, створення інформації», «Етика професійного спілкування».У розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі «Аудіювання» вилучено:«Складання тематичних виписок, цитат», «Прослуховування аудіотекстів з метою підготовкивласного виступу».У підрозділі «Говоріння» вилучено: «Переказ прослуханого монологічного висловлювання.Переказ прочитаного тексту на професійну тему. Переказ із творчим завданням. Виступпубліцистичного характеру. Відповідь на екзамені».У підрозділі «Письмо» вилучено: «Тематичні виписки, тези. Бібліографія. Вітальний адрес.Реферат. Нарис про людину – видатного представника певної професії (відповідно до профілю класувинахідника, ученого, дослідника, конструктора). Вітальна промова, доручення. Анотація. Офіційнийлист».Розділ «Переклад».Додано тему:У розділі «Види мовленнєвої діяльності» у підрозділі «Письмо» додано: докладний переказтексту з творчим завданням. Твір-роздум на суспільно-політичну тему в публіцистичному стилі.Електронний лист. 4Смс-повідомлення.Мовна змістова лінія – збільшено кількість годин на вивчення із 16 год. до 21 год.Вилучено тему:У розділі «Вступ» вилучено тему «Функції мови і мовлення: комунікативна (пізнавальна),кумулятивна, естетична, експресивна. Роль мови у формуванні й самовираженні особистості».У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з орфоепії,фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, морфології, стилістики»вилучено: «Рівні мовної системи. Функціонування в тексті основних одиниць мови: звуків мовлення,значущих частин, слів, словосполучень, речень. Стилістичні засоби фонетики.Морфологічна будова слова. Основні орфограми в коренях, префіксах та суфіксах.Стилістичні особливості значущих частин слова.Творення слів. Стилістичні засоби словотвору.Абревіатури в науковому стилі.Лексикологія. Зміни в лексичній системі української мови. Професійна лексика. Терміни.Власне українська лексика. Синонімічне багатство мови. Складні випадки слововживання. Рольфразеологізмів у професійному мовленні. Стилістичні засоби лексикології та фразеології.Роль Інтернету в мовній і мовленнєвій освіті.Система частин мови. Рід відмінюваних і невідмінюваних іменників, їх стилістичніособливості. Особливості вживання назв за професією, посадою, званням тощо. Стилістичні засобиморфології. Варіанти відмінкових форм. Кличний відмінок іменника».Розділ «Орфографічно-пунктуаційний практикум».Додано тему:У розділі «Вступ» додано тему «Повноцінне функціонування української мови – запорукаєвропейського розвитку держави».У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей з орфоепії,фонетики, лексикології, фразеології, будови слова, словотвору, морфології, стилістики» доданотеми замість вилучених: «Правильна вимова голосних і приголосних звуків. Складні випадкиправопису: слів із ненаголошеними голосними, спрощенням у групах приголосних, чергуванняголосних і приголосних звуків, префіксів і суфіксів, м′якого знака, апострофа, великої букви, слів ізподвоєнням і подовженням приголосних, імен та імен по батькові, прізвищ, складних слів і слівіншомовного походження, прислівників.Будова слова. Способи словотвору.Лексикологія. Лексичне значення слова. Багатозначні й однозначні слова.Шляхи збагачення лексики української мови. Синоніми, омоніми, антоніми, пароніми.Синонімічне багатство мови. Лексична сполучуваність. Складні випадки слововживання.Фразеологізми в мовленні.Частини мови. Складні випадки відмінювання іменників, прикметників, числівників».Соціокультурна змістова лініяСпрощено тему:Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурноїзмістової лінії.Вилучено тему:Українська мова – державна.Мова і естетика.Мова і етикаРоль мови у формуванні особистості.Мовна особистість.Ремісник чи майстер.“Не бійтесь заглядати у словник”Духовний пантеон України.Дружба. Любов. Сім′я. Культура сімейних взаємин.Загальнолюдські цінності. 5Моя країна – Україна.Вищі освітні заклади України.Історія освіти в Україні.Освіта за кордоном.Що впливає на вибір професії.Моя майбутня професія.Український мовленнєвий етикет.Додано тему:Додано в орієнтовний зміст текстового матеріалу:Повноцінне функціонування української мови – запорука європейського розвитку держави.Духовний світ українців.Мова злагоди й гармонії.Планування й організація власного життя.Сучасний гуманізм.Уміння любити й бути щасливим.Життєві цілі.Благодійність як норма життя.Волонтерство.Інтереси і стимули життя.Досягнення гармонії.Збереження здоров’я й життєдіяльності.Сила волі.Світ емоцій.Емоційна підтримка як потреба.Життєві цінності.Життя без конфліктів.Кроки морального вдосконалення.Виховання впевненості в собі.Моє покликання.Вибір професії.Суспільна думка.Діяльнісна змістова лініяСпрощено тему:Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.Вилучено тему:Використання мовних засобів у навчальній діяльності з певною стилістичною метою.Застосування загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема нестандартних.Розробка й реалізація комунікативних стратегій і тактик в інтерактивній діяльності.Самоорганізація, самодисципліна в навчанні і творчості.Додано тему:Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,удосконалено загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, щозабезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а саме:Учень володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє, застосовує, виявляє,порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує власну пізнавальну діяльність,виявляє проблему, пропонує способи розв’язання її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні йвідповідає за кінцеві результати роботи);здійснює самоконтроль у процесі навчальної діяльності;використовує здобуті знання, сформовані вміння й навички в різних ситуаціях, зокреманестандартних.11 клас 6Мовленнєва змістова лінія – зменшено кількість годин на вивчення з 20 год. до 18 год.Спрощено тему:У мовленнєвій змістовій лінії, підрозділі «Письмо» спрощено шляхом заміни видів роботи.«Переказ із творчим завданням» видозмінено на«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу або шкільного веб-сайту впубліцистичному стилі», Уточнено вид твору: «Твір-роздум на морально-етичну тему впубліцистичному стилі».У підрозділі «Ділові папери» спрощено шляхом заміни видів роботи: «Протокол. Витяг ізпротоколу» замінено на «Резюме».Вилучено тему:Вилучено розділ «Культура мовлення і комунікація» і його теми:«Поняття комунікації як діяльності учасників спілкування з метою інформаційного обміну тавзаємовпливу. Усне й писемне ділове спілкування.Дотримання ознак культури мовлення – важлива передумова ефективної комунікації.Комунікація в професійній сфері. Особистість і комунікативна діяльність. Комунікабельністьяк риса характеру людини. Етика професійного спілкування.Модель вербальної комунікації: адресант (автор висловлювання), повідомлення, створене впевних умовах спілкування, адресат (той, кому адресоване повідомлення). Використаннявербального й невербального коду (засобу передачі інформації) в комунікації.Міжкультурна комунікація і професійна діяльність. Універсальне й національне вміжкультурній комунікації. Символіка в міжмовній комунікації»Розділ «Основи риторики» змінено на «Практична риторика» й вилучено з нього теми:«Риторичні вимоги до мовця. Професійний імідж. Полеміка у професійному спілкуванні. Полемічніприйоми: спростування помилкового твердження фактами, критика доказів опонента, атаказапитаннями тощо. Етика полемічної майстерності».У розділі «Створення власного мовлення» в підрозділі «Говоріння» вилучено теми«Переказ тексту на професійну тему із творчим завданням»; у підрозділі «Письмо» − «Звіт провиконану роботу», «Конспектування публічного виступу. Конспектування висловлювання, щосприймаються на слух. Відгук на телепередачу», «Протокол. Витяг із протоколу».Вилучено розділ «Переклад».Додано тему:Розділ «Культура мовлення і комунікація» замінено на розділ «Культура мовлення істилістика» й додано теми:Культура мовлення і стилістика. Норми сучасної української літературної мови (орфоепічні,правописні, лексичні, морфологічні, синтаксичні, стилістичні) і дотримання їх у мовленнєвійпрактиці.Основні характеристики мовлення й дотримання їх.Стилі мовлення. Стилістично нейтральна й стилістично забарвлена лексика.До підрозділу «Читання» конкретизовано назви стилів «Читання текстів художнього інаукового стилів».У розділі «Створення власного мовлення. Говоріння» додано теми: «Виступ під часдискусії (підготовлений і непідготовлений) на суспільну або морально-етичну теми.Доповідь на науково-популярну або морально-етичну тему».У розділі «Створення власного мовлення. Письмо» тему «Переказ із творчим завданням»видозмінено на«Докладний переказ тексту публіцистичного стилю із творчим завданням».Тему «Стаття» видозмінено в «Стаття до журналу або шкільного веб-сайту впубліцистичному стилі», Уточнено вид твору: «Твір-роздум на морально-етичну тему впубліцистичному стилі».До підрозділу «Ділові папери» додано вид роботи «Резюме».Перенесено тему: 7З розділу «Створення власного мовлення. Говоріння. Діалогічне мовлення» теми «Виступна семінарах, зборах, конференція» Переговори» спрощено , видозмінено й перенесено в розділ«Практична риторика».Мовна змістова лінія – збільшено кількість годин на вивчення 15 год. до 17 год.Вилучено тему:У розділі «Вступ» вилучено тему «Українська мова у світі. Українська діаспора».У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису,пунктуації і стилістики» вилучено теми: «Найважливіші відомості з синтаксису і пунктуації:словосполучення і речення, синтаксичні зв′язки в них. Класифікація речень за будовою. Стилістичніособливості простих і складних речень. Особливості вживання в мовленні односкладних ідвоскладних, поширених і непоширених, повних і неповних, ускладнених і неускладнених простихречень. Особливості вживання в мовленні різних видів складних речень.Інтонування різних видів складних речень. Синтаксичний аналіз. Основні пунктограми впростому і складному реченнях, у реченнях з прямою мовою та в діалозі. Способи цитування.Текст як середовище функціонування мовних одиниць. Основні ознаки тексту: зв’язність,комунікативність, членованість, інформативність. Текст у професійному спілкуванні.Зміст і будова тексту. Складне синтаксичне ціле. Актуальне членування речення. Способизв’язку речень у тексті. Класифікація текстів за сферою використання, метою, структурнимиособливостями. Види текстів у діловому, професійному мовленні. Тексти різних стилів, типів,жанрів мовлення.Основні види переробки тексту».Розділ «Орфографічно-пунктуаційний практикум».Додано тему:У розділі «Вступ» додано тему «Мовна стійкість як ключова риса національномовноїособистості».У розділі «Узагальнення і систематизація найважливіших відомостей із синтаксису,пунктуації і стилістики» додано теми: Словосполучення і речення. Просте речення. Простеускладнене речення. Односкладні речення.Складне речення. Типи складних речень за способом зв’язку частин їх: сполучникові йбезсполучникові. Сурядний і підрядний зв'язок між частинами складного речення. Основні видискладнопідрядних речень. Складнопідрядні речення з кількома підрядними частинами, розділовізнаки в них. Безсполучникове складне речення й розділові знаки в ньому.Складне речення з різними видами сполучникового й безсполучникового зв'язку.Синтаксична синонімія як джерело багатства й виразності мови.Особливості вживання в мовленні простих і складних речень.Розділові знаки в реченнях із прямою мовою і в діалозі.Способи цитування.Основні ознаки тексту: зв’язність, комунікативність, членованість, інформативність.Зміст і будова текстуТексти різних стилів, типів, жанрів мовлення.Основні види роботи з текстом (редагування, скорочення, доповнення тощо).Стилістичні особливості синтаксису.Соціокультурна змістова лініяСпрощено тему:Спрощено й внесено зміни в змістове наповнення, тематику для реалізації соціокультурноїзмістової лінії.Вилучено тему:Українські народні промисли й ремеслаПрава і обов’язки громадян.Українська мова у світі.Людина і Всесвіт.Цікава людина. 8Цікаві винаходи.Культура ділового спілкування.Мандрівки рідною землею.„Ти знаєш, що ти людина?”„Я вибрала долю собі сама”Інтернет-комунікації.Віртуальна мовна особистість.Додано тему:Герої, що залишилися з нами назавжди.Кроки до успіху.Мистецтво спілкування й критики.Здивування – крок до пізнання.Жити у злагоді з природою.Джерела радості.Ознаки чоловічої культури.Жіночність як спосіб життя.Турбота про власне здоров’я.Прекрасне в мистецтві й у дійсності.Діяльнісна змістова лініяСпрощено тему:Спрощено державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів.Перенесено тему:Застосування в навчальній діяльності комунікативних мовних одиниць з певноюстилістичною метою.Застосування загальнонавчальних умінь у різних ситуаціях, зокрема й нестандартних.Відбір комунікативних стратегій, реалізація і корекція комунікативних тактик у навчальнійдіяльності.Самоорганізація, самодисципліна в навчанні і творчості.Вилучено тему:Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,удосконалено загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, щозабезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а саме:Учень: володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє, застосовує, виявляє,порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує власну пізнавальну діяльність,виявляє проблему, пропонує способи розв’язання її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні йвідповідає за кінцеві результати роботи);здійснює самоконтроль у процесі навчальної діяльності;використовує здобуті знання, сформовані вміння й навички в різних ситуаціях, зокреманестандартних.Додано тему:Уточнено й додано державні вимоги до рівня загальноосвітньої підготовки учнів,удосконалено загальнонавчальні, організаційні, контрольно-оцінні уміння, ціннісні орієнтації, щозабезпечать оптимальність мовленнєвої діяльності учнів, а саме:Учень: володіє конкретними діями, операціями (аналізує, уявляє, застосовує, виявляє,порівнює, узагальнює, вибирає, оцінює тощо);стає суб’єктом навчальної діяльності (ставить цілі, мотивує власну пізнавальну діяльність,виявляє проблему, пропонує способи розв’язання її, визначає етапи, прогнозує, оцінює проміжні йвідповідає за кінцеві результати роботи);здійснює самоконтроль у процесі навчальної діяльності;використовує здобуті знання, сформовані вміння й навички в різних ситуаціях, зокреманестандартних. 9Кількість фронтальних та індивідуальних видів контрольних робіт з української мови взагальноосвітніх навчальних закладах з українською мовою навчання залишається незмінною.Фронтально оцінюються аудіювання, читання мовчки, диктант, письмовий переказ іписьмовий твір – мовні знання й уміння, запис яких здійснюється на сторінці класного журналу«Зміст уроку».Індивідуально оцінюються говоріння (діалог, усний переказ, усний твір) і читання вголос.Для цих видів діяльності не відводять окремого уроку, проте відводять окрему колонку без дати насторінці класного журналу «Облік навчальних досягнень». У І семестрі проводять оцінювання 2 видівмовленнєвої діяльності (усний переказ, діалог), результати оцінювання виставляють у колонку бездати й ураховують у найближчу тематичну. У ІІ семестрі проводять оцінювання таких видівмовленнєвої діяльності, як усний твір і читання вголос, яке здійснюється у 5–9 класах. Повторнеоцінювання чотирьох видів мовленнєвої діяльності не проводять.Перевірка мовних знань і вмінь здійснюється за допомогою завдань тестового характеру (навиконання їх відводиться орієнтовно 20 хвилин уроку) залежно від змісту матеріалу, що вивчається.Решта часу контрольного уроку може бути використано

Читати далі...